твори арістотеля метафізика

твори арістотеля метафізика

Теоретичну філософію Арістотель називає також "метафізикою" і основні її положення висвітлює в головній своїй філософській праці "Метафізика". У часи Арістотеля такого терміна не було. Його застосував систематизатор творів Арістотеля – Андронік Родоський. Під такою назвою він об'єднав групу трактатів Арістотеля, що були написані "після фізики". "Метафізика" складається з 14 книг.

Метафізика[ред. | ред. код]. Арістотель обговорює загальні філософські проблеми уривками, в різних трактатах. Твори Арістотеля, що дійшли до нас, далеко не однакові за своєю літературною цінністю: у одному і тому ж творі одні розділи справляють враження ґрунтовно оброблених і підготовлених для публікації текстів, інші — більш-менш докладних нарисів.

Головний зміст метафізики («першої філософії») Аристотеля зводиться до критики платонівського вчення про відособленість світу ідей від світу речей. Аристотель доводить, що «ідея» - це лише конкретна форма матерії, яку остання набуває за допомогою «руху» (тобто, будь-якої зміни).

Платонівська концепція домінування загального над одиничним. Боротьба із софістами. Закони мислення, закони буття. Основні засади вчення Арістотеля про буття. Категоріальний аналіз існуючого. Причинний аналіз субстанції. Вчення про можливість і дійсність.

"Метафізика" ( др.-греч. τὰ μετὰ τὰ φυσικά - Те, що після фізики) - найвідоміший збірник творів Аристотеля і перша основоположна робота однойменного розділу філософії. переизд.: Аристотель. Твори. У 4 т. Т. 1. М., 1975. (Переклад переглянутий). переизд.: Аристотель. Метафізика. - М.: изд-во Ексмо, 2006. - 608 с. - (Антологія думки). (Переклад в редакції 1934 р.) Лосєв А. Ф. Критика платонізму у Арістотеля (переклад і коментар XIII-й і XIV-ї книги "Метафізики" Аристотеля).

Все більшої популярності набуває поле наукового дослідження античної філософії. Акцент дослідника зміщується на діяльності, філософських працях, поглядах, уявленнях мислителя Стародавньої Греції – Арістотеля. У наукове поле зору потрапляє його філософська праця «Метафізика». Ми намагатимемось уточнити, визначити, зрозуміти поняття «метафізика», дослідити особу, яка вперше ввела цей термін. Що ж тоді ми називаємо метафізикою?

19. Метафізика Арістотеля. Арістотель (384–322 pp. до н. е.) – видатний старогрецький мислитель. Філософська школа Арістотеля називалась перипатетичною, тобто школою філософів, що прогулюються. Його застосував систематизатор творів Арістотеля – Андронік Родоський. Арістотель піддає критиці вчення Платона про ідеї, зокрема, про відділення ідеї-сутності від чуттєво сприйнятої речі.

«Метафізика» Арістотеля є одним із таких творів, більш того, про неї це можна сказати як мало про який інший текст. «Метафізика» є першим текстом у своєму роді (жанрі). Це перший монологічний і професійний філософський твір — у певному сенсі Початок, щодо якого адекватність недосяжна, а тому розуміння потребує постійного повернення до витоку, до оригіналу.

МЕТАФІЗИКА АРИСТОТЕЛЯ. Аристотель (384-322 до н.е., з Страгіри) - учень Платона і наставник Олександра Македонського. Праці Аристотеля по «першій філософії» були зібрані Андроник (I ст. До н.е., з Родосу) під назвою «Та РЕТА та фотка» - «те, що слід після фізики». У «Метафізика» Арістотель виходив з того, що «жодна річ не виникає з небуття, але все - з буття». За Арістотелем, є тільки поодинокі сущі, що володіють самобуттям.

Про знаменитого давньогрецького філософа Арістотеля, чиї фрази сьогодні стали безсмертними цитатами, знають, мабуть, усі. Поряд із Сократом і Платоном, Арістотель у всьому світі вважається одним із найбільших філософів і мислителів, які коли-небудь жили, а його вплив на науку і філософські роздуми не викликає сумніву й сьогодні, через майже 2400 років після його смерті. Коротка біографія Арістотеля.

.Арістотель - мислитель-енциклопедист залишив твори у всіх важливих галузях знання. Арістотелю належить заслуга першого розподілу наук, виділення для кожної з них спеціальних галузей досліджень, встановлення різниці між теоретичними, практичними і творчими наукамиЗаслугою Арістотеля є і вчення про матерію. Пояснюючи чуттєвий світ, Арістотель висуває поняття матерії, яка для нього - первинний матеріал, потенція речей.

«Метафізика» – один із головних творів Арістотеля, який є точкою відліку філософської традиції метафізики. У ньому Арістотель викладає свою «першу філософію», яку він так називає тому, що вона займається пошуком причин всієї дійсності. Крім того, «Метафізика» є першою систематичною історією філософії, оскільки Арістотель робить «огляд» думок попередніх мислителів, дотичних до його предмета. У цьому сенсі.

Окремий твір присвячує Аристотель найвищим поняттям, яким є підрядні усі інші. Цих «категорій» є десять . В уривчастих трактатах обговорює Аристотель загальні проблеми теорії буття. Ці практики дістали випадкову назву «метафізики», де уміщено було їх у збірки творів Арістотеля поза («мета») фізикою.

Арістотель. Метафізика; Політика. Читанка з історії філософії: в 6-ти кн. — Кн. 1. Філософія стародавнього світу / Під ред. Г. І. Волинки; Український педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Кафедра філософії. — К.: Довіра, 1992. — 207 с. Арістотель. Автор таких творів, як «Метафізика», «Нікомахова етика», «Велика етика», «Політика» та ін. Важливе місце в теорії Арістотеля посідає практична філософія, що досліджує буття людини в соціумі та різновиди її діяльності.

Метафізики ще від часів Арістотеля тлумачили ці синтаксичні відмінності метафізично: Джон і Джеймс - сутності, розум і дурість - загальні поняття, універсали. (Відносні слова ігнорувались або тлумачились хибно). Можливо, якби докласти достатніх зусиль, знайшлись би й метафізичні відмінності, пов'язані з цими.

У "Метафізиці" Аристотель дає визначення основного закону буття. подаючи його у двох формах: короткій і повній. Коротке формулювання гласить, що одночасно існувати і не існувати не можна, а повне стверджує, що неможливо, щоб одне і те ж одночасно було і не було притаманне одному і тому ж в однаковому розумінні[5, c. 39-40]. Арістотель - фундатор етики евдемонізму, згідно з якою найвище благо людини - щастя /на відміну від етики гедонізму - філософії насолоди /.

Аристотель або Арістотель — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки. Аристотель народився в м. Стагіра. У 367 до н. е. - 347 до н. е. вчився в академії Платона в Афінах, у 343 до н. е. — 335 до н. е. був вихователем сина царя Македонії Філіппа ІІ — Александра. У 335 до н. е. повернувся в Афіни, де заснував свою філософську школу — перипатетиків. Серед його творів — «Нікомахова етика», перша «Поетика».

Це поняття, як уже зазначалося, вводить систематизатор творів Арістотеля – Андронік Родоський:, який, опрацювавши рукописи Арістотеля, почергово систематизує після творів із фізики твори по філософії. Звідси – «те, що після фізики», тобто «метафізика». Філософія у Арістотеля досить чітко виділяється із усієї сфери знання. Він розрізняє «першу» і «другу» філософії. Фізика для Арістотеля все ще філософія, але «друга».

Арістотель біографія скорочено українською мовою розповість про життя та вчення, про діяльність відомого митця. Цікаві факти про Арістотеля відкриють вам більше подробиць його життя. Зміст. Арістотель коротка біографія. Захоплення Арістотеля. Вчення Арістотеля про чотири причини. Чим відомий Арістотель? Цікаві факти про Арістотеля. Арістотель коротка біографія. Арістотель – давньогрецький філософ, учень Платона.