становлення класичної української літератури.

становлення класичної української літератури.

Нова українська література — період в історії української літератури, що охоплює XIX століття і характеризується становленням нової, ближчої і зрозумілішої для народу літератури. Виділяють чотири періоди розвитку нової української літератури: Кінець XVIII ст. — 30-ті роки XIX ст. — розвивається просвітительский реалізм, сентименталізм. Формуються нові провідні жанри поезії, прози та драми. Саме в цей період розвивалась літературна українська мова.

У відстоюванні української мови, розвитку української літератури та взагалі української культури в Галичині на власній основі, яка відображала життя, спосіб мислення і душу українського народу, велика заслуга належить "Руській трійці". Один з її засновників - Яків Головацьккий писав: "Коли б галичани у 30-х роках прийняли були польське "абецадло", пропала би руська індивідуальна народність, пропав би руський (український) дух".

Становлення нової літератури було частиною національно-культурного відродження України, формування національної ідеї. Національна ідея — стратегічне бачення розвитку народу, держави, що спирається на спільні культурні традиції та цінності. За відсутності української держави література була спрямована на захист прав й інтересів народу. Саме цим пояснюється переважання в новій українській літературі громадянських мотивів. Основними художніми напрямами, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві кінця XVIII — першої половини XIX ст., були класицизм і романтизм.

„Історія української літератури. XIX століття“ мас завдан­ ням системне висвітлення розвитку нової літератури від часу її становлення (кінець XVIII — початок XIX ст.) до початку XX ст., коли була створена літературна класика такими її фундаторами, як І, Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров, Марко Вовчок, Ю. Федькович, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Ста­ рицький, І. Франко та ін. Ці тенденції вже перестають відповідати класичним настановам реалізму, його орієнтації на предметно-аналітичне відображення дійсності у формах самого життя.

Становлення та розвиток української літератури в X-XVIII ст. Вміст. 1 1. Обсяг поняття «українська література» в X-XVIII ст. 2 2. Фольклор як чинник літературного життя. 3 3. Церковний контекст функціонування літературних текстів. 4 4. Суспільний і побутовий контекст фунціонування літературних пам’яток. 1. Обсяг поняття «українська література» в X-XVIII ст. Якщо ми будемо шукати в X-XVIII ст. твори, написані сучасною українською мовою, то історії української літератури певно вже не напишемо. Роль літературної мови в Середні Віки, а в багатьох народів і ще тривалий час пізніше, виконувала сакральна (літургійна) мова. На сході Римської імперії панувала грецька мова.

Продовження і розвиток кращих традицій дожовтневої класичної літератури і мистецтва як важлива умова новаторських починань радянських митців. Ленінський принцип партійності літератури, її зміст та специфіка. Основні ознаки соціалістичного реалізму. Реферат. на тему: «Становлення і розвиток Української радянської літератури». Вступ. Слово художникам акумулятор величезної душевної енергії. Воно світиться тисячами граней, воно грає найневловимішими переливами барв. Як сказав Олесь Гончар, «лише вогонь душі дає енергію книгам». Художнє слово як зброю соціальної боротьби дожовтневій літературі високо несли письменники-революціонери.

Література перших десятиріч ХІХ століття, Українська література ХІХ століття (конспекти лекцій) У багатовіковій історії України дев'ятнадцятому століттю належить особлива роль. Попри всі інші духовні й культурні здобутки, що ними збагатилася українська нація в ХІХ столітті, це період, упродовж якого здійснилося перебазування усього духовного й культурного життя нації на живу, потенційно потужну й багату мову, що доти як розмовна функціонувала в народному середовищі. Мова простолюду, котрий її беріг – у пісні, в думі, в казці й легенді, в усній оповіді, взагалі в людській розмові протягом .

Стаття з української літератури - містить критичні та теоритичні метаріали, методичні дані, життєвий та творчий шлях письменника - Історія української літератури 19 – поч. 20 ст. 6. Українська література к. 19 – поч. 20 ст. і неоромантизм. Тематична, жанрова специфіка цього напряму в літературному процесі того періоду. 7. Вплив українського модернізму на оновлення ідейно-естетичних шукань в поезії, прозі, драматургії. Замість ритміки, як у класичному силабо-тонічному вірші, головний щабель все частіше посідає художній образ, а саме - символ. Розробляється поетика символічного зображення. Всі предмети і явища природи є одночасно символами.

Зазвичай укр. літературу кінця XVIII - XIX ст., яка творилася народною мовою, називають новою. Її відлік починається з публікації 1798 року трьох перших частин «Енеїди» Івана Котляревського, яка зумовила зміни в розвитку укр. письменства. Укр. л-ра ХVIII-XIX ст. утверджувалася на нових художніх принципаї зображення життя.

XIX ст. припадає процес становлення нацiональної лiтературної мови, що був зумовлений формуванням української нацiї. Цей процес вимагав усунення розриву мiж мовою писемною i усною, приводив до закрiплення в лiтературi мови народно-розмовної, тобто вироблення такої лiтературної мови, яка могла б стати за норму для всiєї нацiїi. Лiтературна ("книжна") мова ще у XVI ст. виявила такi ос-новнi напрямки у своєму розвитковi: повернення до церковнослов'янської мови, що позна-чилось передусiм на богослужебних книгах (Острозька Бiблiя 1581 р., Граматика М. Смот-рицького 1619 р. та iн.); т.

Становлення класичної української літератури та літературної норми. ⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 20Следующая ⇒. Нова українська література — період в історії української літератури, що охоплює 19 століття і характеризується становленням нової, ближчої і зрозумілішої для народу літератури. Періодизація. Престиж української мови, віру в її можливості утверджувала нова українська література, яка виникла ще до появи граматики Павловського під впливом ідей романтизму. Романтична ідеологія будила до самостійного національного життя, підкреслювала риси саме української національності, сприяла посиленню інтересу до національного минулого, до національної мови та звичаїв.

Становлення пової української літератури. - К., 1989. Чижевськиіі Д. Історія української літератури. 6. Значення "Іїиеїди" у становленні пової української літератури. 7. І. Котляревський - зачинатель української драматургії першої половини XIX ст.: а) традиції української давньої драми у драматургічній творчості І. Котляревського; б) "Наталка Полтавка" як "малоросійська опера": особливості жанру, характер драматичного конфлікту, система образів; с) "Москаль-чарівник" - перший водевіль української драматургії першої половини XIX ст.: джерела теми, характеристика жанру, морально-етичні проблеми твору.

Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя». Слово вчителя української літератури. У тогочасній українській літературі та мистецтві основними художніми напрямками були класицизм і романтизм. Розвиток класицизму пов’язаний з творчістю І. Котляревського. Хоч десятки, сотні записів П.Куліша опубліковано, крім «Записок», у класичних збірках другої половини ХІХ ст., все ж в архівах залягли тисячі неоціненних автографів. Багатюща колекція записів П. Куліша (в архівах Києва, Чернігова, Москви, Петербурга) й досі чекає на свого фанатичного дослідника-упорядника-видавця.

Нова українська література за посередництва «Енеїди» утверджувалась як така, що ідентифікувала комічну картину світу. Для України комічне слово було національно маркованим – і саме цим зумовлена його життєздатність і тривалість історичної долі. У колективних навчальних посібниках «Історія зарубіжної літератури ХХ століття» та «Історія української літератури ХХ – початку ХХІ століття», написаних у співавторстві (В І Кузьменко, М В Кузьменко та ін.), особистий внесок автора полягає в теоретичному опрацюванні та висвітленні творчості як окремих письменників-сатириків, так і загальної характеристики розвитку сатири й гумору в українському та світовому літературному процесі ХХ століття (7,8 др.

Повне завершення становлення нової української літератури, утвердження в ній реалізму й народності, остаточне літературне оформлення українсокої національної мови завершилося у творчості великого національного поета Тараса Григоровича Шевченка. З появою глибоко народних за змістом і високохудожніх за формою творів Шевченка українська література посіла чільне місце серед інших слов'янських літератур і вийшла на світову арену. "Маючи тепер такого поета, як Шевченко, - писав М.Чернишевський, - малоруська література не потребує будь-чиєї прихильності".

Українська література і культура багата на лідерів національного руху, можна згадати імена багатьох непересічних постатей різних століть. Але, вважаємо, що обрані для дослідження національно-світоглядної публіцистики автори – яскраві представники письменницької плеяди та поборники незалежного розвитку України, а їх праці гідні наукового студіювання. ВСТУП Історія людства невпинна й неповторна у своєму розвитку. На зміну одним епохам, історичним подіям і дійовим особам приходять інші. Кожна країна проходить свій шлях становлення від певних форм народного об’єднання до статусу незалежної держави.