принципи класифікації хвороб

принципи класифікації хвороб

Принципи класифікації хвороб. 1. Етіологічна класифікація (наприклад, інфекційні, спадкові, травматичні, інтоксикаційні). 2. Топографоанатомічна класифікація: хвороби серця, нирок, нервові, системи крові, гастроентерологічні, ендокринні тощо. 3. Класифікація хвороб за віком і статтю. 4. Еколого-географічна. 5. Класифікація за спільністю патогенезу: запальні, алергічні, пухлини. Лекція д.м.н., професора Кришталя М.В.: Реактивність і її роль у патології.

Хвороба. Класифікація та зовнішні ресурси. MeSH. D004194. Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів.

• 8.Принципи класифікації хвороб. • 9.Періоди хвороби, їх характеристика. • 10.Термінальні стани. • 11.Патологічні основи реанімації. • 24.Принципи лікування і профілактики спадкових хвороб. • 25.Конституція її роль в патології. • 26.Теорія старіння. • 8.1. Класифікація старіння. • 8.2. Теорії старіння. • 27.Реактивність,визначення поняття,класифікація,характеристика. • 28.Резистентність, визначення поняття,класифікація,характеристика.

Принципи класифікації хвороб. Шляхи розповсюження хвороботворних агентів в організмі. Предмет: Патологическая физиология животных. ВУЗ: НУБиП. +10. Принципи класифікації хвороб. Шляхи розповсюження хвороботворних агентів в організмі. + Принципи класифiкацiї грунтуються на певних критерiях. + У зв’язку з цим групи хвороб класифікують

Принципи класифікації хвороб. Зовнішні та внутрішні хвороботворні чинники. Роль спадковості та конституції в патології. Хвороба - це порушення життєдіяльності організму під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, яке характеризується обмеженням пристосовності з одночасною мобілізацією компенсаторно - пристосовних механізмів. Кожна хвороба починається з пошкодження. Пошкодження виникає під впливом хвороботворного агента.

Загальні принципи класифікації хвороб: Відомо багато класифікацій хвороб, заснованих на різних принципах. Хвороби ділять з причин, що викликають захворювання, наприклад, спадкові, інфекційні хвороби, травми, променева хвороба і т. д. За швидкістю розвитку клінічних ознак - - - Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua.

Хвороба – це порушення нормальної життєдіяльності організму внаслідок дії на нього пошкоджуючих факторів, в результаті чого знижуються пристосувальні можливості. У хворобі співіснують два протилежні процеси: перший – це фізіологічний опір хворобі, другий, власне патологічний, – злам. Боротьба між цими процесами і творить хворобу. Нозологія – вчення про хвороби і їх класифікацію.

Хвороба - це порушення життєдіяльності організму під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, яке характеризується обмеженням пристосовності з одночасною мобілізацією компенсаторно-пристосовних механізмів. Кожна хвороба, незалежно від того, чим вона викликана, починається з пошкодження. · Топографо-анатомічна класифікація складається за органним принципом: хвороби серця, нирок, нервової системи і тому подібне.

4 Базова структура і принципи класифікації МКБ-10. 4.1 Тома. 4.2 Класи. Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям ( англ. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems ) - Документ, який використовується як провідна статистична та класифікаційна основа в охороні здоров'я. Періодично (раз у десять років) переглядається під керівництвом ВООЗ.

59. Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості чи будови хромосом; механізми їх виникнення; принципи лабораторної діагностики. Хромосомні хвороби - це велика група спадкових хвороб, основою яких є хромосомні або геномні мутації. Етіологічними чинниками хромосомної патології є всі види хромосомних мутацій і деякі геномні мутації.

Топографо-анатомічна класифікація. В основі цієї класифікації – уражений орган: виділяють хвороби вуха, серця, нирок, печінки і т.д. Така класифікація зручна для практикуючих лікарів і відповідає сучасній тенденції в спеціалізації лікарської допомоги. Близька до неї класифікація за функціональними системам: хвороби системи крові, нервово-психічної системи, травлення і т.д. Класифікація за віком і статтю.

Класифікація хвороб постійно змінюється, і не всі вчені згідні з тими чи іншими їх положеннями. Однак існують класифікації, що знайшли практичне застосування, в яких хвороби групуються залежно від критеріїв, що лежать в їх основі. 2. За патогенетичним принципом (спільністю механізмів виникнення хвороб): хвороби обміну речовин, запалення, порушення периферичного кровообігу, пухлини, гіпоксія, голодування.

Принципи їхнього групування в основному йшли коріннями в класифікацію хвороб у загальній медицині, але зберігали при цьому свої особливості. Причиною неоднозначного підходу до нозологічної проблеми в загальній медицині й у психіатрії стало насамперед неоднакове співвідношення між порушеннями функції й морфологічних змін в органі або системі органів.

Класифікація моногенних хвороб: 1. Генетична класифікація враховує АД-, АР-, ХД-, ХР-, У-зчеплені хвороби. 2. Клінічна класифікація враховує, який орган або система ушкоджені. 3. Патогенетична класифікація, враховує патогенетичну ланку. Більшість спадкових моногенних захворювань – це дефект обміну речовин. За класифікацією ВООЗ вони поділяються на 11 груп. Їх відомо більш як 1000.

Виходячи з цих принципів, Л. В. Громашевський поділяє всі інфекційні хвороби на чотири основні групи: 1) кишкові інфекції, для яких основним є фекально-оральний механізм передачі; 2) інфекції дихальних шляхів з крапельним (повітряно-крапельним) механізмом передачі . Певним недоліком наведеної класифікації є те, що деякі інфекції не можуть бути повністю вкладені в ту або іншу групу. Так, чуму віднесено до групи кров’яних інфекцій.

Основою класифікації хвороб в МКХ-10-AM є тризначний код, що являє собою обов’язковий рівень кодування для міжнародної звітності, що подається до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) для проведення основних міжнародних співставлень. Цей базовий код було розширено до чотири- й п’ятизначного формату з метою ідентифікації важливих конкретних хвороб. Базова структура й принципи класифікації акмі.

Принципи класифікації хвороб, класифікація ВООЗ. Основні закономірності та періоди в розвитку хвороби. Варіанти завершення хвороб. Поняття про термінальні стани: преагонія, агонія, клінічна смерть. Біологічна смерть. Патофізіологічні основи реанімації. Основні напрями вчення про хворобу: гуморальний (Гіппократ), солідарний (Демокріт), целюлярний (Р. Вірхов). Розвиток цих напрямів на сучасному етапі. Визначення поняття «етіологія».

Про затвердження методичних рекомендацій "Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду". № 503; прийнятий: 29-08-2008; чинний. Видавник: Міністерство охорони здоров'я України. Ієрархічний принцип побудови класифікації (клас, блоки, рубрики, підрубрики) дає можливість проводити статистичну розробку на різних рівнях деталізації зібраних даних.