легка розумова відсталість

легка розумова відсталість

Легка розумова відсталість – легкий ступінь психічного недорозвинення, який характеризується нездатністю до розуміння і продукування складних понять, узагальнень, аналізу і переваженням конкретно-описового типу мислення, спрощеністю поглядів. Характерними проявами цих станів є: а) тенденція до затримки розуміння і мовлення в різному ступені; б) з різною частотою зустрічаються супутні стани: аутизм.

Розумова відсталість у дітей не відноситься до психічних хвороб. Це особливий стан психіки діагностується тоді, коли розвиток інтелекту обмежується. Розумова відсталість у дітей не відноситься до психічних хвороб. Це особливий стан психіки діагностується тоді, коли розвиток інтелекту обмежується низьким рівнем функціонування ЦНС (або нижче середнього). Доведено, що розумово відсталі діти в змозі розвиватися і навчатися лише до ліміту своїх біологічних можливостей.

Порушення інтелектуального розвитку (застарілі терміни «розумова відсталість», «олігофренія», «імбецильність») — системне порушення пізнавальної діяльності, що має незворотний характер; органічне ураження кори головного мозку, що має непрогресуючий характер; особливий розвиток дитини, котрий не вичерпує всіх її потенційних можливостей. Вона навчатиметься, проте дуже повільно, а певні знання та навички може не опанувати.

Медицина розглядає розумову відсталість як захворювання, яке зумовлено, головним чином вродженим, або придбаним, в віці до 3-х років, зниженням інтелекту. IQ людини при легкому ступені розумової відсталості складає 50-69 балів (пр.

Розумова відсталість - стан, обумовлене уродженим чи рано придбаним недорозвиненням психіки з вираженою недостатністю інтелекту, що утрудняє або робить повністю неможливим адекватне соціальне функціонування особистості. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження. Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.

Легка межова інтелектуальна недостатність. Загальна характеристика. Розумова відсталість — група різних за етіологією і патогенезом станів, які внаслідок несприятливих впливів у внутрішньоутробний період або в ранньому дитинстві (частіше до 3 років) призводять до недорозвинення психіки з переважною недостатністю інтелекту й утруднюють (частково або повністю) соціальне функціонування.

F 70.18 Розумова відсталість легкого ступеня зі значними порушеннями поведінки, які потребують догляду і лікування, обумовлена іншими уточненими причинами. F 70.19 Розумова відсталість легкого ступеня зі значними порушеннями поведінки, які потребують догляду і лікування, обумовлена не уточненими причинами. F 70.8 Розумова відсталість легкого ступеня з іншими порушеннями поведінки (+ епілептоформний синдром).

Розумова відсталість (mental retardaion), або олігофренія (від грец. Oligos - малий, phren - розум), являє собою вроджене або рано придбане (до 3 років) слабоумство, яке виражається в недорозвиненні психіки. Розумова відсталість від власне психічних захворювань відрізняється відсутністю прогредієнтності, тобто характерного для більшості інших психічних розладів прогресуючого наростання тяжкості хворобливої симптоматики. Поширеність.

Діти з легким ступенем розумової відсталості (олігофренія в ступені дебільності) складають 75 - 80%. Їх рівень інтелектуального розвитку (iq) становить 50 - 70 умовних одиниць. Розумова відсталість - це не просто "мала кількість розуму", це якісні зміни всієї психіки, всієї особистості в цілому, що з'явилися результатом перенесених органічних ушкоджень центральної нервової системи.

Методичні рекомендації. Щодо організації навчання дітей. З легким ступенем розумової відсталості. Індивідуальний підхід до дітей з порушенням інтелекту в умовах індивідуальної форми навчання. Навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості (діагноз F–70) здійснюється за індивідуальною формою навчання. Навчання здійснюється за програмою, яка рекомендована висновком ПМПК.

Біомедицинська й соціокультурна моделі розумової відсталості. Критерії діагнозу олігофренії. Імбецильність та дебільність. Аналіз патогенезу й клінічних проявів олігофренії й епілепсії. Хвороба Дауна: основні причини, характерні зовнішні ознаки.

Ознаки розумової відсталості. Розумова відсталість - це виражене, необоротне системне порушення пізнавальної діяльності, яке виникає в результаті дифузійного органічного пошкодження кори головного мозку. У цьому визначенні слід підкреслити наявність трьох ознак . Дебільність (легка розумова відсталість) - найлегший ступінь розумової відсталості, яка виникає в результаті поверх невого пошкодження кори головного мозку.

Легка розумова відсталість: характеризується тим, що хворі, попри затримку психічного розвитку набувають навичок експресивної мови і можуть використовувати мову в різних цілях. Основні утруднення у них виникають при підвищенні вимог соціального середовища, а також при . -

Розумова відсталість - затримка або неповне розвиток психіки, яке виявляється у віці до 3 років, але нерідко до молодшого шкільного віку. E. Kraepelin виділив розумову відсталість в особливу групу олигофрений. Легка розумова відсталість (F70). Рівень когнітивних здібностей КІ 50-69 відповідає віку 9-12 років. Соціальне функціонування обмежена, але можливо в будь-якій суспільній групі.

Знижений інтелект – сукупність спадкових, вроджених (олігофренія) або рано набутих (деменція) стійких синдромів загального психічного відставання у розвитку, які проявляються в утрудненні соціальної адаптації головним чином через переважаючий інтелектуальний дефект. Стаття на урок Інклюзивна освіта скачати.

Класифікація, причини і ознаки розумової відсталості. Діагностика, остеження та лікування в дитячому віці. Розумова відсталість – це вроджена чи набута в дитячому періоді патологія, що характеризується затримкою психічного розвитку та низьким рівнем інтелектуальних здібностей. Найчастіше діагностується у дітей, поширеність захворювання по хлопчиках вище, ніж у дівчаток. Facebook. Twitter. Причини розумової відсталості.