електромагнітне іонізуюче випромінювання

електромагнітне іонізуюче випромінювання

Іонізу́юче випромі́нювання, або іонізу́юча радіа́ція, — потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До іонізаційного випромінення відносять альфа-, бета-, гамма-промені, рентгенівське випромінювання, а також інші високоенергетичні заряджені частинки на кшталт протонів та іонів, отриманих у прискорювачах.

Електромагн́ітне випром́інювання (англ. electromagnetic radiation) — взаємопов'язані коливання електричного (Е) i магнітного (B) полів, що утворюють електромагнітне поле, а також, процес утворення вільного електромагнітного поля за нерівномірного руху та взаємодії електричних зарядів. Розповсюдження випромінення здійснюється за допомогою електромагнітних хвиль.

Вплив іонізуючого випромінювання на медичних працівників може спровокувати такі захворювання: локальні променеві ураження шкіри, очей; пухлини різної локалізації, лейкоз, генні мутації, хромосомні аберації. Електромагнітні поля (ЕМП). ЕМП – особлива форма матерії, створена рухомими або нерухомими електричними зарядами, яка складається з електричного та магнітного полів. Основні параметри ЕМП: довжина хвилі, частота коливань та швидкість поширення.

Характеристика електромагнітних іонізуючих випромінювань та їх взаємодія з речовиною. 1. Іонізація та збудження. 2. Загальна характеристика електромагнітного іонізуючого випромінювання. 3. Рентгенівське випромінювання. 4. Гамма-випромінювання. 5. Гальмівне випромінювання. 6. Синхротронне випромінювання. 7. Фотоелектричний ефект. 8. Розсіяння та ефект Комптона.

Електромагнітне випромінювання (електромагнітні хвилі) - розповсюджується в просторі обурення (зміна стану) електромагнітного поля (тобто, взаємодіють один з одним електричного та магнітного полів). Електромагнітне випромінювання здатне поширюватися практично у всіх середовищах. У вакуумі (просторі, вільному від речовини і тіл, поглинаючих чи.

Електромагнітне поле (електромагнітне випромінювання) характеризується векторами напруженості електричного Е (В/м) і магнітного Н (А/м) полів, що характеризують силові властивості ЕМП. Іонізуюче випромінювання – випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в останньому електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації цього середовища.

Загальна характеристика електромагнітних випромінювань, їх нормування та характер дії на організм людини, методи захисту. Електромагнітні випромінювання комп'ютера, визначення їх рівнів. Характеристики радіоактивного випромінювання, норми безпеки.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) з частотою від 3 до 3 1012 Гц належать до радіочастотного діапазону. Іонізуюче випромінювання. Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв'язку високої напруги тощо. Як природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними.

Найбільший вибір готових шкільних презентацій! Електромагнітні випромінювання — презентація з фізики на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! . Електромагнітне випромінювання — взаємопов”язані коливання електричного і магнітного полів, що утворюють електромагнітне поле. Електромагнітна хвиля — процес розповсюдження електромагнітної взаємодії в просторі. Слайд #3.

Як природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними. 2. Основні характеристики радіоактивного випромінюванняСеред різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими при вивченні.

Електромагнітні поля і випромінювання. Спектр електромагнітних коливань по частоті досягає 10 Гц. Залежно від енергії фотонів (квантів) його підрозділяють на область неіонізуючих та іонізуючих випромінювань. У гігієнічної практиці до неіонізуючих випромінювань відносять також електричні і магнітні поля (ЕМП). До ЕМП промислової частоти відносять ЛЕП з напругою до.

Іонізуюче випромінювання складається із заряджених і незаряджених частинок, до яких відносяться також фотони. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання. Фотонне випромінювання – потік електромагнітних коливань, що поширюються у вакуумі з постійною швидкістю 300000 км/с. До нього належать g-випромінювання, гальмове і рентгенівське випромінювання.

Іонізуюче випромінювання – будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють такі види іонізуючих випромінювань: α-,β-випромінювання, фотонне і нейтронне випромінювання. Ультрафіолетове випромінювання і видиму частину світлового спектру не відносять до іонізуючого випромінювання. Зазначені вище види випромінювання мають різну проникаючу здатність (мал.

Безпосередньо іонізуюче випромінювання - випромінювання, що скла-дається із заряджених часток, які мають енергію, що є достатньою для іонізації при зіткненні з сусідніми молекулами. До них належать α – и β – випроміню-вання. Побічно іонізуюче випромінення - випромінювання, що складається із незаряджених часток, здатних при зіткненні з.

Іонізуюче випромінювання (ИИ) - це випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення в цьому середовищі іонів різних знаків. Випромінювання вважається іонізуючим, якщо воно здатне розривати хімічні зв'язки молекул. Як природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними. Класифікація іонізуючих випромінювань, яка враховує їх природу

ЕЛЕКТРОМАГНІ́ТНЕ ВИПРОМІ́НЮВАННЯ – електромагнітні хвилі (ЕХ), випромінювані зарядженими частинками, атомами, молекулами, антенами та іншими випромінювальними системами. Залежно від довжини хвилі (частоти коливань) і джерел випромінювання розрізняють Е. в. гальмівне, гамма-випромінювання, рентґенівське, ультрафіолетове, видиме світло, інфрачервоне, мікрохвильове, надвисокочастотне і радіовипромінювання.

Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ. Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ.

Електромагнітні випромінювання - це електромагнітні поля, що поширюється в просторі з кінцевою швидкістю (приблизно 300 000 км в 1 сек.). Електромагнітні випромінювання виходить від космічних тіл і Землі, виникають при електричних розрядах в атмосфері, при взаємодії магнітного поля Землі з іонізованими шарами атмосфери і т. п. Все живе на Землі еволюційно розвивалася і приспосабливалось до умов впливу природного електромагнітного фону.